Препарати від запаморочення

Причини та види запаморочення

Запаморочення — це відчуття обертання предметів або власного тіла. Воно може мати різні причини, що пов'язані з патологіями вестибулярного апарату, неврологією, психологічними факторами та серцево-судинними проблемами.

Часто його викликають:

• рух отолітів у півколових каналах внутрішнього вуха, що виникає короткочасно при зміні положення голови;
• запалення нерва, відповідального за баланс;
• хвороба Меньєра, що супроводжується запамороченням, дзвоном у вухах та погіршенням слуху;
• запалення внутрішнього вуха (лабіринтит);
• мігрень;
• травми голови або шиї;
• пухлини головного мозку, що впливають на вестибулярний апарат;
• інсульти та тромбоз судин мозку;
• низький артеріальний тиск;
• анемія;
• низький рівень цукру в крові (гіпоглікемія);
• стрес та втома;
• панічні атаки.

Розрізняють кілька видів запаморочень:

• системне, викликане порушенням вестибулярного апарату;
• несистемне, викликане іншими порушеннями, наприклад, анемією, панічними атаками;
• ортостатичне, пов'язане зі зміною положення тіла або короткочасним зниженням тиску;
• цервікогенне, пов'язане з проблемами в шийному відділі хребта, наприклад, при остеохондрозі.

При запамороченнях, що виникають часто і тривають довго, супроводжуються втратою свідомості, головним болем, блювотою, необхідно звернутися до лікаря. Він призначить препарати від вертиго, наприклад, уколи від запаморочення.

Види препаратів від запаморочення

Лікарські засоби при запамороченні підбираються залежно від причини його виникнення. Лікування зазвичай спрямоване на зменшення або повне усунення симптому, поліпшення кровопостачання мозку та підтримку вестибулярного апарату.

Медикаменти від запаморочення поділяються на групи:

1. Для зниження вестибулярної активності, що приймаються при гострих нападах запаморочення: Бетагістин (Бетасерк, Вестібо, Вестінорм) ефективні при хворобі Меньєра, покращують кровопостачання внутрішнього вуха.
2. Для покращення мозкової активності, метаболізму мозку, когнітивних функцій: Пірацетам, Циннаризин, Мемоплант допомагають при запамороченнях, пов'язаних з проблемами судин та неврологічними патологіями.
3. Для зняття тривожності, що викликає та посилює запаморочення, при стресі та панічних атаках: транквілізатори Клоназепам, Діазепам, Фенібут.
4. Для покращення кровопостачання мозку: Вінпоцетин, Німодипін.

Також при хронічних запамороченнях покращують стан вітаміни групи В, вітамін D, препарати магнію.

Основні правила застосування препаратів

Ліки при запамороченні має призначати лікар після проведення діагностики та визначення причин. Лікар прописує дозування, схему прийому та терміни використання препаратів. Якщо ви постійно приймаєте якісь ліки, обов'язково повідомте про це лікарю, щоб він підтвердив їхню сумісність з медикаментами від запаморочення. Деякі ліки можуть підсилювати або послаблювати дію інших препаратів, а також змішування різних засобів може викликати побічні ефекти.

Під час прийому препаратів від вертиго не змінюйте призначену дозу та намагайтеся дотримуватися схеми прийому. Якщо самопочуття покращилося, не припиняйте лікування самостійно. При появі побічних ефектів зверніться до лікаря, щоб він призначив інший препарат або підібрав інше дозування.

Не приймайте ліки довше призначеного терміну, багато з них можуть викликати звикання та зниження їх ефективності. Не вживайте алкоголь під час прийому призначених препаратів. Він може посилювати побічні ефекти, такі як головний біль, нудота та сонливість. Зберігайте ліки в сухому прохолодному місці подалі від дітей.

Рекомендації щодо вибору препаратів від запаморочення

Оскільки запаморочення може бути наслідком різних причин, препарати для його лікування потрібно підбирати відповідно. Щоб вибір був ефективним, рекомендується користуватися такою схемою:

• відвідайте лікаря, щоб визначити причину запаморочення та отримати призначення;
• при призначенні лікар має врахувати вік, наявність хронічних захворювань;
• якщо ви приймаєте ліки на постійній основі, повідомте про це лікаря, щоб він перевірив сумісність препаратів та виключив можливі ризики спільного прийому;
• дізнайтеся, які побічні ефекти можуть викликати призначені препарати, порадьтеся з лікарем щодо цього питання.

Пам'ятайте, що самолікування може бути небезпечним.