Ампіцилін — це напівсинтетичний антибіотик із групи пеніцилінів. Препарат має широкий спектр дії та застосовується для лікування різних бактеріальних інфекцій, зокрема органів дихання, сечовидільної системи, травного тракту, шкіри, м’яких тканин та інших систем організму. Засіб допомагає при захворюваннях, які зумовлені чутливими до нього мікроорганізмами.
Склад та механізм дії
Діюча речовина препарату — ампіцилін (ampicillin). У формі таблеток він зазвичай представлений як ампіциліну тригідрат. Цей активний компонент здатен боротися з багатьма видами бактерій. Він активний проти грампозитивних збудників і деяких грамнегативних бактерій (кишкова паличка, сальмонели, шигели, протей, клебсієла пневмонії) тощо.
Ампіцилін об’єднується з пеніцилінзв’язуючими білками (PBP), які беруть участь у формуванні клітинної стінки мікроорганізмів. Внаслідок цього бактерії втрачають здатність до росту та розмноження. Однак слід враховувати, що препарат неефективний проти пеніциліназоутворювальних штамів (наприклад, деяких Staphylococcus spp.). Фермент пеніциліназа руйнує ампіцилін до того, як він встигає подіяти.
Показання до застосування
Основні захворювання та стани, при яких застосовують Ампіцилін:
-
інфекції біліарної системи — холангіт, холецистит;
-
менінгіти;
-
інфекції дихальних шляхів і ЛОР-органів — пневмонія, бронхіт, абсцес легенів, синусит, фарингіт, отит, тонзиліт;
-
гастроентерити, спричинені шигелами або сальмонелами, а також черевний тиф і паратиф;
-
бактеріальний ендокардит;
-
інфекції сечостатевої системи — пієліт, пієлонефрит, цистит, уретрит, гонорея;
-
перитоніт;
-
септицемія;
-
інфекції шкіри та м’яких тканин.
Ампіцилін можна застосовувати дорослим і дітям з урахуванням їх віку та типу препарату.
Форми випуску та дозування
Ампіцилін можна купити у вигляді таблеток, порошку для приготування розчину для в/м та в/в введення. Від цього залежить і спосіб застосування препарату.
Зазвичай для дорослих і дітей від 14 років таблетки призначаються у дозуванні по 250–1000 мг кожні 6 год (рішення щодо точної кількості приймає лікар). Рекомендації можуть змінюватися залежно від захворювання. Так, при інфекціях сечовивідних шляхів — 500 мг кожні 8 год, при ураженнях дихальних шляхів і ЛОР-органів — 250 мг кожні 6 год, пневмонії — 500 мг кожні 6 год. Дітям від 6 років добову дозу визначають із розрахунку 100 мг/кг маси тіла. Розділяють її на 4–6 прийомів. Тривалість лікування спеціаліст визначає в кожному випадку індивідуально. Зазвичай вона складає від 5 днів до 3 тижнів і більше.
Порошок дорослим зазвичай призначають по 250–500 мг 4 рази на добу. При тяжких інфекціях добова норма може досягати 10 г. Новонародженим призначають 20–40 мг/кг Ампіциліну, іншим віковим групам — 50–100 мг/кг. При тяжкому перебігу хвороби дози можуть бути подвоєні. При менінгітах малюкам до місяця призначають 100–500 мг/кг, а старшим дітям — 200–300 мг/кг на добу, які розподілені на 4–6 введень. Тривалість лікування — 7–14 діб і більше.
Таблетки приймаються перорально за 30 хв до або через 2 год після їжі, а розчин потрібно готувати безпосередньо перед застосуванням. Для цього порошок розводять у 5 мл стерильної води для ін’єкцій. При внутрішньовенному струминному введенні дозу (до 2 г) розчиняють у 5–10 мл води для ін’єкцій або 0,9% розчину натрію хлориду і вводять повільно (3–15 хв). При дозуваннях понад 2 г препарат вводять крапельно, розчиняючи у 125–250 мл фізіологічного розчину або глюкози зі швидкістю 60–80 крапель/хв. Для дітей використовують 5–10% розчин глюкози.
Протипоказання та побічні ефекти
Протипоказанням до застосування препарату є підвищена чутливість до ампіциліну, інших β-лактамних антибіотиків (пеніцилінів, цефалоспоринів, карбапенемів) та допоміжних компонентів у складі. Також не слід застосовувати лікарський засіб при тяжких порушеннях функцій печінки, інфекційному мононуклеозі, лейкемії та ВІЛ-інфекції. Серед можливих побічних ефектів варто виділити:
-
алергічні реакції — висип, свербіж, набряк Квінке, анафілаксія;
-
порушення з боку ШКТ — нудота, діарея, біль у животі, псевдомембранозний коліт;
-
гепатит, жовтяниця;
-
судоми, головний біль, нейропатія (при нирковій недостатності);
-
зміни в аналізах крові (лейкопенія, анемія), порушення функції нирок;
-
кандидоз, суперінфекція.
Під час застосування Ампіциліну потрібно враховувати його можливу взаємодію з іншими ліками. Зокрема, антибіотик знижує ефективність пероральних контрацептивів, підвищує токсичність метотрексату, посилює дію антикоагулянтів та аміноглікозидів. Водночас результат самого Ампіциліну може зменшуватися при спільному прийомі з макролідами, тетрациклінами та хлорохіном. Крім того, препарат несумісний із низкою антибіотиків та іншими лікарськими засобами при змішуванні в одному шприці чи розчині.
Висновок
Ампіцилін — це ефективний напівсинтетичний антибіотик пеніцилінового ряду. Його застосовують для лікування різних інфекцій, зокрема захворювань дихальних шляхів, сечостатевої системи, шкіри, шлунково-кишкового тракту та ін. Як і будь-який препарат, Ампіцилін має свої протипоказання та ризик побічних ефектів, тому його застосування має бути контрольованим. Перед початком лікування обов’язково слід проконсультуватися з лікарем та ознайомитися з інструкцією.
Умови зберігання
Ампіцилін потрібно зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С, в недоступному для дітей місці.
Популярні питання
1. Від чого допомагає Ампіцилін?
Ампіцилін допомагає при інфекціях, спричинених чутливими до нього бактеріями. Препарат ефективний при бронхіті, пневмонії, тонзиліті, циститі, уретриті, пієлонефриті, сальмонельозі, шигельозі, менінгіті, бактеріальному ендокардиті, інфекціях шкіри та м’яких тканин, а також при сепсисі та перитоніті.
2. Чи можна застосовувати Ампіцилін під час вагітності або грудного вигодовування?
Ампіцилін можна застосовувати вагітним лише за призначенням лікаря, якщо користь для матері перевищує потенційний ризик для дитини. Під час грудного вигодовування рекомендується припинити лікування препаратом, оскільки він впливає на грудне молоко.
3. Чи впливає Ампіцилін на здатність керувати транспортним засобом або працювати з механізмами?
Під час лікування Ампіциліном можливі побічні реакції з боку нервової системи, наприклад, головний біль чи тремор. Тому слід бути обережним при керуванні автотранспортом або роботі з механізмами, що вимагають концентрації та швидкої реакції.
Список використаної літератури
-
Державний реєстр лікарських засобів України;
-
Компендіум 2024 — довідник лікарських препаратів;
-
Наказ МОЗ України «Про затвердження протоколів провізора (фармацевта)»;
-
Клінічна фармакологія: підручник / За ред. О.Я. Бабака, О.М. Біловола, І.С. Чекмана. — К.: Медицина, 2010.