Дексаметазон - інструкція, показання, склад, спосіб застосування

«Дексаметазон» - інструкція, застосування, дозування та побічні ефекти

«Дексаметазон» — це синтетичний глюкокортикостероїд тривалої дії, який має потужну протизапальну, антиалергічну та імуносупресивну дію. Він пригнічує надмірну імунну реакцію організму, допомагаючи зменшити запалення, набряки та алергічні прояви. Препарат застосовується в широкому спектрі медичних ситуацій: від лікування важких алергічних реакцій до терапії аутоімунних та ендокринних захворювань. Може використовуватися для амбулаторного та стаціонарного лікування.

Склад та механізм дії

Активна речовина препарату — дексаметазон. Вперше вона була синтезована в 1957 році. У медицині почала застосовуватися з 1961 р. Препарат ««Дексаметазон»» — кортикостероїд із глюкокортикоїдною активністю. Механізм дії глюкокортикоїдів повністю не вивчений. Проте є достатньо фактів, які підтверджують їх вплив на клітинному рівні. 

Дексаметазон легко проникає через мембрани клітин завдяки своїй ліпофільній структурі та зв’язується з рецепторами глюкокортикоїдів у цитоплазмі. Цей комплекс потрапляє в ядро та взаємодіє з елементами глюкокортикоїдного відгуку (ЕГВ) на ДНК. Це змінює транскрипцію генів, відповідальних за запальні та імунні процеси. У результаті пригнічується синтез прозапальних і посилюється вироблення протизапальних білків, знижується активність імунних клітин. Основні ефекти «Дексаметазону»:

• протизапальний — зменшує набряк, біль і почервоніння тканин;

• імуносупресивний — є корисним при аутоімунних хворобах;

• антиалергічний — зменшує реакцію на алергени;

• метаболічний — підвищує рівень глюкози в крові, регулює баланс натрію, калію та води, що впливає на кров'яний тиск і функції нирок.

Завдяки такому комплексному механізму дії «Дексаметазон» широко використовується в медицині.

Показання до застосування

«Дексаметазон» застосовується при різних показаннях. Серед них:

• алергічні реакції — астма, кропив’янка, набряк Квінке, алергічний риніт, реакції на медикаменти;

• запальні процеси — ревматоїдний артрит, васкуліти, системний червоний вовчак, тиреоїдит;

• аутоімунні хвороби — міозити, дерматоміозити, склеродермія, псоріаз (тяжкі форми);

• захворювання очей — увеїт, кератит, кон’юнктивіт, оптичний неврит, офтальмопатія;

• гематологічні хвороби — анемія, лейкемія, тромбоцитопенія;

• захворювання нирок — нефротичний синдром, гломерулонефрит;

• набряк мозку — пухлини, травми, нейроінфекції;

• ендокринні захворювання — адреногенітальний синдром, тиреоїдит, гіперплазія наднирників;

• шокові стани — анафілактичний, септичний шок.

Препарат при наявності показань застосовується в основному для дорослих. Дітям його призначають із народження тільки в разі крайньої потреби.

Форми випуску та дозування «Дексаметазону»

«Дексаметазон» має різну ціну, оскільки випускається в декількох формах:

• таблетки — 0,5 мг, 4 мг та 20 мг активної речовини;

• розчин для ін’єкцій — 1 мл містить 4 мг дексаметазону;

• очні краплі — 0,1% розчин випускається у флаконах по 5 або 10 мл.

При застосуванні будь-якої форми препарату потрібно дотримуватися рекомендацій, вказаних в інструкції. Лікар може змінити дозу залежно від виду захворювання, тяжкості стану та реакції організму пацієнта на лікування. Загальні рекомендації щодо дозування таблетованої форми препарату:

1. Для дорослих. Початкова доза зазвичай складає 0,5–9 мг на добу. Вона може бути розділена на 2–4 рази. Підтримувальна доза — 0,5–3 мг на добу. Максимальна добова норма — 80 мг. У разі тривалого лікування з високим дозуванням рекомендується приймати препарат із їжею та використовувати антацидні засоби. Дозу варто знижувати поступово.

2. Для дітей. Для замісної терапії рекомендована доза становить 0,02 мг/кг маси тіла або 0,67 мг/м² площі поверхні тіла на добу. Розділяють її на 3 приймання. В інших випадках початкові дози складають від 0,08 до 0,3 мг/кг на добу. Також поділяється на 3–4 приймання.

Якщо пероральне застосування неможливе або неефективне, використовують ін'єкційні форми. Початкова доза — 0,75–9 мг на добу (внутрішньовенно). У випадку шокових станів або набряку мозку дозування може на початку становити до 40 мг з подальшим повторенням через кожні 2–6 годин. У наступні дні доза знижується. При важких алергіях вводять 4–8 мг «Дексаметазону» на перший день, потім переходять на пероральне приймання. При введенні в суглоби дозу обмежують (2–6 мг). Максимальна частота застосування — раз на 3–5 днів.

При гострих запаленнях очей призначаються краплі. Спочатку препарат застосовують по 1-2 краплі кожні 30–60 хв. Якщо стан пацієнта покращується, дозу поступово знижують до 1-2 кожні 3–4 години, а потім до 1 краплі 3-4 рази на день. Вони закапуються в кон’юнктивальний мішок.

Протипоказання та побічні реакції

Препарат не застосовують при алергії на компоненти в його складі, синдромі Іценко-Кушинга, порушеннях згортанні крові, імунізації живими вакцинами. Не рекомендується він вагітним. На час приймання препарату варто припинити грудне годування. При застосуванні «Дексаметазону» можливі такі побічні ефекти:

• алергічні реакції, зокрема бронхообструктивні, анафілактичні та ангіоневротичні;

• тромбоемболії, зміни в кров'яному складі;

• порушення серцевого ритму, підвищення АТ;

• розлади сну, головний біль, запаморочення, судоми;

• еректильна дисфункція;

• ожиріння, синдром Кушинга, уповільнений ріст у дітей;

• виразки ШКТ;

• стероїдна міопатія, остеопороз, компресійні переломи тощо.

Основні побічні реакції при використанні крапель для очей — запалення рогівки та кон'юнктиви, опущення повік, дискомфорт в оці. При тривалому їх застосуванні можливе підвищення внутрішньоочного тиску. Це може призвести до погіршення зору. Також при довготривалій терапії посилюється ризик перфорації рогівки та склери. При ін’єкційному способі застосування препарату можливі місцеві реакції, зокрема почервоніння, печіння, рідко — некроз м'язів або їх рубцювання.

Різке припинення терапії після тривалого використання «Дексаметазону» може викликати синдром відміни, що супроводжується симптомами шоку та навіть летальним результатом (в окремих випадках).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

«Дексаметазон» може посилювати або послаблювати ефекти інших ліків, зокрема інсуліну, діуретиків, антикоагулянтів. Парацетамол під час лікування препаратом збільшує гепатотоксичну дію та викликає інтоксикацію. Імунодепресанти в такому поєднанні підвищують ризик розвитку інфекцій і лімфом.

Умови зберігання

Препарат не потребує особливого температурного режиму. Зберігають його в оригінальному пакуванні, у захищеному від світла та вологи місці. 

Популярні питання

1. Від чого приймають «Дексаметазон»?

«Дексаметазон» використовується для зменшення системних проявів запалення та зниження імунної реакції. Його застосовують при наднирковій недостатності, алергічних реакціях, а також при деяких аутоімунних захворюваннях.

2. Препарат «Дексаметазон» відпускають за рецептом?

Так. Купити «Дексаметазон» можна тільки за рецептом лікаря.

3. Як правильно колоти «Дексаметазон» внутрішньовенно дорослим?

Для внутрішньовенного введення «Дексаметазон» застосовують із початковою дозою від 0,5 до 9 мг на добу. Препарат вводять як ін’єкцію або інфузію. В останньому випадку використовують 0,9% розчин натрію хлориду або 5% розчин глюкози. Дозу можна коригувати в разі потреби залежно від клінічного стану пацієнта.

4. Чи можна при лікуванні «Дексаметазоном» сідати за кермо автомобіля?

Так. Препарат не впливає на здатність керувати авто чи іншими механізмами.

Список використаної літератури 

• Державний реєстр лікарських засобів України 

• Компендіум 2024 — довідник лікарських препаратів 

• Наказ МОЗ України «Про затвердження протоколів провізора (фармацевта)» 

• Клінічна фармакологія: підручник / За ред. О.Я. Бабака, О.М. Біловола, І.С. Чекмана. — К.: Медицина, 2010